Не одне десятиліття чарував гуцульський Космач своїм самобутнім народним мистецтвом, звичаями та обрядами, історичним минулим своїх і чужих. Про Космач знають в багатьох державах світу. На американському континенті живе і працює талановита писанкарка з Космача Явдоха Кушнірчук. Тут створив оркестру гуцульських інструментів Михайло Кравчук, який також народився в Космачі. В цьому гуцульському селі зростав талант учнів мистецької школи Олекси Новаківського. Були часи, коли гуцули з Космача з успіхом виступали в резиденції австрійського цісаря Франца-Йосифа, коли Космач був своєрідним українським Барбізоном. Тут побували відомі вчені та етнографи, фолкльористи та письменники: Раймунд-Фрідріх Кайндль, Володимир Гнатюк, Володимир Герасимчук, Оскар Кольберґ, Володимир Шухевич, Філярет Колесса, Олекса Новаківський, Іван Франко, Михайло Драгоманов, Олександер Довженко, Ірина Вільде, Станислав Людкевич, Володимир Івасюк... Оселя відомої космацької фолькльористки і громадської діячки Климентини Лисинецької завжди зігрівала гостей теплом. То ж не диво, що вийшло багато книжок про космацькі танці, писанки, вишивки тощо. І понині обділені увагою такі народні промисли як боднарство, обробка шкіри, кушнірство, виготовлення музичних інструментів... А всім відомо, що в Космачі споконвіків жили уславлені музики. Серед них на початку минулого століття виділялися: Гриць Брустурняк, Дмитро Гудим'як, Василь Пожоджук, Іван Менюк... Останній чудово грав не лише до співання чи коляди, але й знав добре грати такі танці як решето, сім-сім, аркан, півторак, козак, джуман, микуличинка, на міру, попа, гуцулка, косарь, зірниця, волошка. Він ані трохи не поступався скрипалям-професіоналам. Та й нині у Космачі є майже тридцять капель гуцульських музик. Про них ще скажуть своє дослідники музики.

Та не лише музикантами славен космацький край, а й творцями музичних інструментів. У Космачі виготовляли чудові цимбали - Іван Петрованчук та Гриць Лахманюк, трембіти — Дмитро Кравчук, дримби — Тимофій Книшук. На жаль, талановиті творці відходять із життя. Та нація не вироджується, з'являються нові митці. Так було і так буде!

Отже, в Космачі добре зберігаються і примножуються народні традиції. І, передусім, завдяки справжнім ентузіястам гуцульської культури, таким, як Федір Кравчук.

Про нього вже не раз писали журналісти як про талановитого майстра скрипок. Сьогодні він слушно вважається "старійшиною" серед творців музичних інструментів. Він виховав гідне поповнення обдарованих людей, які вже уславили свої імена. Серед учнів Федора Кравчука вирізняються: Василь Книшук з Космача, Роман Шмигельський із Калуша, Степан Мельник з Івано-Франківська. Два останні були відзначені дипломами разом із своїм учителем.

Федір Кравчук пройшов довгий шлях до творення скрипок. Він не вчився у професіоналів, не мав для цього відповідної літератури. Але мав потяг до музики, бо виростав у селі народних музик та співаків. Ще й досі бринить коломийка, яка запам'яталася з дитинства:

Та й справді, скрипка в нашім народі є найбільш улюбленим музичним інструментом. А особливо в гуцулів. Наприклад, коли починалися Різдвяні Свята і ходили від хати до хати колядники, то обов'язково співали вони коляди під гру скрипки. Коли гуцули не могли запросити на забаву всіх музикантів, то запрошували скрипаля. Навіть на весіллях, коли гості сиділи за столами, вони співали і співають тепер під мелодію скрипки. То й не випадково в фолкльорі скрипка займає одне з перших місць. В одній співанці дівка загадує парубкові сім загадок, де йдеться і про те, "що йграє — голос має?" А парубок відповідає: